Методичка


Етапи урока
Актуалізація опорних знань _2
5.    Вивчення нового матеріалу
7.    Закріплення нового матеріалу_1
Закріплення нового матеріалу_2
Підведення підсумків уроку_2
Домашнє завдання_2

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Ключові слова: діяльність,  діяльність навчальна, мотивація, мотив, види мотивів, мотив навчальної діяльності, 
Діяльність — це процес взаємодії людини з довкіллям, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок появи потреби

Науко́ва дія́льність — це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання та використання нових знань. 
Навчальна діяльність - це такий вид діяльності, продуктом якої є знання, навички і вміння.

Мотив - внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до дії.

Під мотивом навчальної діяльності розуміють внутрішні імпульси, які спонукають учнів до активної пізнавальної діяльності, спрямованої на засвоєння і застосування знань, навичок і вмінь.

Мотивація - це динамічний процес формування мотива. Комплекс мотивів, які спонукають та дають напрямок поведінці людини

Звідси мотивація навчальної діяльності — це застосування різних способів для формування в учнів позитивних мотивів.

Розвиток позитивної моти­вації на уроці — це один із засобів розвитку особис­тості учня.


Мотивація навчання


Способи мотивації можуть бути різні:
  • постановка проблемного навчального завдання,
  • створення проблемної ситуації, ситуації успіху,
  • повідомлення учням практичної, теоретичної чи соціальної значимості виучуваного матеріалу,  
  • формування інтересу до знань, процесу їх набування.

Мотивація навчальної діяльності учнів не складає окремого етапу уроку. Ця робота ведеться протягом усього уроку. Залежно від змісту уроку вчитель повинен організовувати певний цикл навчальної діяль­ності і формувати відпо­відний їй мотиваційний цикл.

Мотивація на­вчання на уроці відбу­вається в кілька етапів:

І етап — пер­винна мотивація, мотивація початку роботи.

На початку уроку учень повинен зрозуміти, що корисного і нового він дізнається на ньому, де може застосовувати набуті знання.

Необхідно:
  1. активізувати мотиви, що виникли на попередніх заняттях;
  2. збудити мотиви незадоволеності своїми резуль­татами;
  3. посилити мотиви орієнтації на попередню діяльність;
  4. посилити мотиви здивування, зацікавленості.

II етап — за­кріплення і підсилення первинної мотивації, мотивація виконання роботи.

На цьому етапі вчитель орієнтується на широкий спектр пізнавальних і соціальних мотивів навчання. Можуть бути використані чергування різних видів діяльності: репродуктивних і пошукових, усних і письмових, індивідуальних і фронтальних

Необхідно:
  1. дати зрозуміти, що таке знання;
  2. допомогти дітям у досягненні поставлених цілей, у роботі та суспільно корисній діяльності;
  3. знати, як людина оволодіває знаннями і що зас­воєння знань забезпечуються увагою, сприйняттям, усвідомленням, узагальненням і запам'ятовуванням;
  4. привчати дітей до постійного повторення прой­деного матеріалу, прагнути дізнаватися більше.
Методи:
  • · цікаві приклади, досліди, парадоксальні факти, історичні екскурсії;
  • · незвична форма подання матеріалу, що викликає здивованість в учнів;
  • · емоційність мови вчителя;
  • · пізнавальні ігри;
  • · дискусії;
  • · аналіз життєвих ситуацій;
  • · вміле застосування вчителем заохочення. Особливого значення при цьому набуває вміння учня вчитися.

III етап — мотивація завершення уроку

Особливу увагу вчитель має приділяти шкільній оцінці, підключати учнів до самоконтролю і самооцінки.

Необхідно:

Для формування такої мотивації не завжди доцільно вести мову про успіхи учнів. Важливо також показати учням їх слабкі місця, щоб сформувати в них об'єктивне уявлення про свої можливості.
На формування позитивної мотивації впливає спосіб ознайомлення учнів з оцінкою. Наприклад, учитель не тільки констатує факт, а обов'язково хвалить учня за кожне нове досягнення у засвоєнні навчального матеріалу

Підтримка вчителем різних видів мотивації на ок­ремих етапах уроку сприяє внутрішньому зв'язку між його частинами, наповнює кожний етап психологіч­ним змістом. Адже кожний етап уроку — це специфічна за мотиваційним змістом психологічна ситуація. Щоб побудувати психологічно грамотну структуру уроку, вчителю слід кваліфіковано планувати ту частину роз­виваючих і виховних задач, яка пов'язана з мотива­цією та реальним станом уміння вчитися в учнів.

Правильність вибору стратегії і тактики навчання на уроці сприяє повноцінному гармонішному розвит­ку особистості в цілому. Розвиток позитивної моти­вації на уроці — це один із засобів розвитку особис­тості учня.




















































Комментариев нет:

Отправить комментарий